Просто був день (текст + фото)

Просто був день. Ми йшли через село в ліс. Ми йшли лісом. Неквапом. Стежок і доріг не було. Сніг застелив сліди. Не всі. Сліди собак і людини вели в ліс. Ми йшли по них. Йшли білою периною повз чорні стовбури дерев. Звернули ліворуч і пішли широкими кроками. Бо слід інший був широким і великим. Навіть велетенським. Дійшли до вирубки. Ліс рубають будь-коли. Тільки не у свято. В селі так заведено. Бо можна гріх мати. Ми лишили людські сліди і пішли псячою стежкою. Та все ж вирішили торувати власний шлях. Стовбури під ногами. І під снігом. Широкі гладкі й гладенькі насипи. Ми вийшли з лісу. Та це вже спомин лісу, а не ліс. Дивилися в поле. Там небо єдналося з полем. Десь далеко, але так близько. Небокрай ніби затягував у себе. Відчуття невагомості полонило. Де верх? Паморочилося в голові. Все сіре. Сіре. Від білизни полів і неба в очах сіріло. Тільки сліди зайців і лисиць мали тінь. Вони вивели нас до смуги. Ми йшли полем, білим і не пройденим. Поруч бігла лисиця. Вона раніше за нас шукала собі обіду. Ми шукали красу. Й любов. Ноги поринали в глибінь снігу. Пальці мерзли. А в серці пашіла любов. На віддалі туман застелав ліс. Село курилося далеко тінями диму. Ми йшли повз козацьку могилу. Велику, широку. Курган, про який склали легенди. Та сьогодні нема кому розповідати їх. Нема кому складати інших. Білизна сіріла. А дерева на полі синіли. Ми дійшли до села. Початок села. Ні душі на подвір’ї. Пси мовчать, бо мороз щипає за підошви. Вхід у село з дикого простору навіює радість і спокій. Кортить підскочити й сміятися. Ми йдемо свіжою прокиданою стежкою. Добрий ґазда зробив собі добре. І нам, не знаючи про це. Ми йдемо білою вулицею із покинутими господами. Біля церкви слід трактора. Малята повертаються з уроків. «До-обрийде!». Гукають нерозбірливо, але обдивляються нас досить розбірливо. Вітаємось і йдемо до центру. Крім дітей селом цього дня ніхто не ходив. Ми нікого більше дорогою не зустріли. Зайшли до свого двору. Собаки скавчали, скакали й ластилися. Ми просто тішилися цього дня. Хоча й. Був просто день.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте