Максим Козменко
Рейтинг
+249.42
Сила
706.59

Максим Козменко

m-kozmenko

avatar
Дякую за толерантну зміну! Перепрошую за конфуз.
avatar
Українську мову відчищають від русифікованого, англіфікованого штампу. Повертають її ординарність та самобутність. Слово «инший» («иньчий») вживалося і Франком, і Грушевським, і Венниченком іншими, вживається і сьогодні на рівні «народному».
Це не Азаров і Табачник, це ще до них ідея така виникла.
avatar
Люди розмовляють діалектами. Буковинський, покутянський, гуцульський, подільський, поліський… Але мова — одна! Слово — одне!
За такими нововведеннями маємо вживати замість «Ейнштейна» «Айнштайна», «Фрейда» «Фройда», «Хельсінкі» «Гельсінкі», тобто так, як воно має звучати.
Ці нововведення для підтягування сучасної української мови до адекватного відображення іншомовних слів.
Але всі мають пам'ятати — ідеалу не існує!
avatar
Це безграмотно й некультурно, неетично до мови!
avatar
провтик з посиланням «вконтакті»)) дякую за увагу! )))
avatar
хотілося б відвідати, але виникає цілком логічне запитання — де це?
дзвонити на київстар нема грошей ))
avatar
Той чоловік, що привів міліціянтів, чкурнув з площі тільки-но люди підступили до правоохорнців й артистів…
… Але й робилося все під виглядом чемності й толерантності! Ніхто їм співати й грати не забороняє, тільки дозвіл (ДОЗВІЛ) треба!.. Але як же його отримати в пятницю після 18.00?
avatar
«ЛЮДИНА ПРИРЕЧЕНА НА СВОБОДУ!»… Вибір — свободний та вольовий прояв свого бачення ситуації. Маємо право обрати власну позицію, шлях, сторону. Але приречення полягає в тому, що ми ЗАВЖДИ обиратимемо! Безвиборно! Парадокс екзистенції — свободна несвобода…
А іронія може розглядатися і як психологічне відчуження від світу, і як насмішкувата форма світосприйняття, і як філософська категорія світопояснення, і як діалектична спроба світоосягнення, і як релігійна норма заперечення, і як політична зброя провокації, і як життєва усмішка над проблемами!
avatar
А хто його знає, чи вибирає людина народжуватися, чи ні!? Ми вже дорослі й такі розумні, а немовлятами (тими, що не вміють мовити) були геть інші й думки мали інші. Розуміння світу та його пояснення формулюються при наявному життєвому досвіді, коли вже маємо інформацію та знання. А в донародженому стані всього цього в нас немає… Але що ж тоді є??? (Питання для роздумів))
avatar
Я би сказав, що вибір — це життєвий сарказм. Людям лише плакати й нарікати…
avatar
Дякую! Я вибрав говорити про вибір, а не про Вибори))
avatar
Якщо еліта визначається за походженням чи іншими ознаками, то це неповага до тих, у кого такі ознаки не розвинені й виною є народження не в той час і не в тому місці.
Ви маєте на увазі еліту співмірну з кастами?
avatar
існує кохання для кожного рідне
для когось нещасне, іншому гідне
та слово над нами, як зорі блискучі
все манить, і манить співуче, жагуче
спіткнувшись, упадеш і думка провіє
а дружба то вічна і блага надія
а дружби потрібно, як ночі та днини
без друга помреш в останні хвилини.
avatar
У мегаполісі хоч в трусах іди по місту, зайве ніхто не подивується й виду не подасть зацікавлення. Хіба ж не самотнім відчуєш себе?
avatar
Сміття є, було і буде!!! Якщо не під ногами, то в голові. Купа всього зайвого й непотрібного — ось воно, сміття!
В Европі є також сміття. В Азії його не менше. В Америці не більше. На жаль, яке те, сміття? Десь воно метафізичне й ідеологічне, десь фізичне й твердотіле, а десь і те, й те.
Щодо штрафів й кари за недопалки — спершу треба повичищувати сміття від тих, хто має стягувати ці штрафи, а потім давати їм волю чистити нерозторопних «товаришів», ласих до безвідповідальності!
avatar
Дякую! Кожному буде по його вірі.
avatar
Лінії на руках, що визначають характер і долю людини, сузір'я у відповідності одне з одним, що віщують певні зрушення… Чому б і ні!?
avatar
«Ніби», «наче», «немовби»… Слова зі сфери уявлення, поза дійсним існуванням, геть від життєвості. А чому такими видаються?
Погоджуюся з Андрієм і Святом. Сьогодні людина втікає від цілісних відповідей. Кажучи, «я наче зрозумів/осягнув/побачив/почув/пощупав...», вона обмежує сприйняття, зводячись до вибору між «я зрозумів/...» і «я не зрозумів/...». Що ж це значить?
Заплітаючи себе в пориваннях між «за» і «проти», втрачається однозначність. Тобто одиничність. Цілісність. В одиниці є все! Двійка вже є одиниця з одиницею. Отже, є й вибір та сумнів — котра ж правдивіша, правильніша… істинніша?
Коли людина задається за-їчними і проти-річними питаннями, вона себе занурює в пригнічення й безвихідь.
Залишаючись при слові «наче» («ніби»), людина уникає відповіді на лишень одне питання. Не вміє відповідати й приймати рішення остаточно, отже, не вміє й дотримувати слова раз і назавжди. А чи варто з такою людиною мати щось серйозне?
avatar
Прокоментую ввесь феномен КОМПОТУ… Те, що захід з фільмами зявився саме зараз і саме в нас, не є дивиною. Те, що захід напрочуд активно й педантично презентує свою вигадку та втілює власну ідею, це є дивиною. Не всі явища сьогоднішної культурної фантастики (культурної фантазії) тримають себе «на коні» й здатні чудувати людей і дарувати їм нове, нове, нове.
Компот — це напій зі зварених фруктів.
КОМПОТ — це «напій» зі «зварених» «фруктів», де:
«напій» — насолода і втамування;
«зварені» — провірені;
«фрукти» — цікавинки небуденного сприйняття)))))))))
Варіться й надалі!!!