Максим Козменко
Рейтинг
+249.42
Сила
706.59

Максим Козменко

m-kozmenko

Пізнім вечором під ОДА (27.01.2014)

7 світлин
image
Пізній вечір 27-го січня, а в приміщенні Чернівецької Облдержадміністрації людно.
Налаштований проектор транслює «5 канал» на стіні ОДА, дівчата готують чай з бутербродами, молодь спілкується зі старшими, депутати тиснуть руки студентам, журналісти гріються поряд із санітарами… А барикади перед входом в Адміністрацію все міцнішають і міцнішають.
Ночувати, кажуть, буде сторожко, але кожен, кажуть, на готові.

maxymkozmenko.blogspot.com/2014/01/in-late-evening-under-rsa-27012014.html

"Malanca din Crasna" почалася (06.12.2013)

Традиція маланкування на території Буковини нараховує не одне століття й навіть тисячоліття. Міфічні персонажі, язичницькі обряди, первісні страхи поєдналися в єдиному культі возвеличення природи. Маланкування – це дохристиянський обряд з вираженими архетипними елементами. Дмитро Сухолиткий-С...
Читати далі →

Честь вчителям, або Накази без вибору

Навчальний шкільний рік для Загальноосвітніх навчальних закладів, як зазвичай, починається не з першого дзвоника, а з першого наказу. "До уваги директорів ЗНЗ!" - так інтригуюче звертаються освітянські управлінці до своїх колег (чи то підлеглих). І пропонують до ознайомлення два вкладені файли - "БУ...
Читати далі →

Повернення Петера Деманта

Той, хто мандрує далеко від рідного дому, зветься мандрівником, експедитором, шукачем і навіть блукачем. А той, хто мандрує вдома, особливо ніяк і не зветься. Хіба непосидою. Петер Демант, український переклад книги якого, а саме «Зекамерону ХХ», було презентовано 28 травня 2013 року в ...
Читати далі →

Виставка фотографій лікаря Бесараби (22 травня 2013)

Комусь Ігор Бесараба відомий, комусь невідомий. Хтось його знає як лікаря-інфекціоніста, хтось як фотографа. Хтось його бачив на вулиці, а хтось живе з ним поруч. В середу, 22 травня, мені стало відомо, що Ігор Бесараба – практикуючий лікар, знаний фотограф, член фотоклубу «Позитив&raq...
Читати далі →

Нове "Комільфо" в Чернівцях

Коли вже гуляти старими вулицями міста не хотілося, а було бажання купити смачненького і втекти від гулу кам’яниць до затишку вдома, ми з дружиною поволі йшли додому. Йшли неспішно перекопаною вулицею Богдана Хмельницького, яка сьогодні, мабуть, знаходиться в концептуальному триб’юті тій...
Читати далі →

Враження від української Національної Географії

Нарешті в руках тримаю «National Geographic Україна». Перший журнал світового авторитету і пієтету, який лишень видали українською мовою для нашої країни. Поява журналу особисто для мене чимось неймовірним не стала, проте захоплення самим брендом «National Geographic» змус...
Читати далі →

Війна на Чапаєва, або як клин клином вибивають

У Чернівцях дороги є. Але вони погані. Як і в будь-якому іншому місті, містечку чи селі України. Після зими на дорожньому полотні ями стали нахабно насадничими. Вони норовлять насадити колесо транспортного засобу до свого глибокого Тартару, в якому зникає все – і міфічні герої з Античності, і ...
Читати далі →

Просто був день (текст + фото)

Просто був день. Ми йшли через село в ліс. Ми йшли лісом. Неквапом. Стежок і доріг не було. Сніг застелив сліди. Не всі. Сліди собак і людини вели в ліс. Ми йшли по них. Йшли білою периною повз чорні стовбури дерев. Звернули ліворуч і пішли широкими кроками. Бо слід інший був широким і великим. Наві...
Читати далі →

Персональний погляд від "Персонального погляду"... (21 грудня 2012)

Скільки поглядів, скільки думок, скільки вражень, стільки й критики, бо все це тільки людям присутнє. Особливо багато критики там, де витає знання, розуміння, вміння. В п’ятницю 21-го грудня, в день найменшого дня, була відкрита виставка Чернівецької організації Національної спілки фотохудожн...
Читати далі →