Цього ранку я повинен був сидіти вдома, дивитися телевізор, переглядати різноманітні сайти в інтернеті й думати про пейзажне фото. Такі денні обов’язки я прокручував в перемішку з останніми кадрами сну. Була 6-та ранку, надворі темно. Перші світлячки зимового ранку залізли до нашої кімнати вж...
Читати далі →

Зима зі снігом – це зима нормальна. З морозом, з білими кучугурами, з хурделицями… Ох, як же в дитинстві я любив це слово, «хурделиця». Воно дивне, магічне, казкове, малює мені образ маленької хатинки з жовтими віконцями і густим стовпом диму над димарем. Хурделиця замітає, ...
Читати далі →

Короткометражка «Борода» від режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука була показана спершу на передпоказі чернівецьким журналістам 31 жовтня, а потім буде доступна на великому екрані «Палацу кіно імені О.Кобилянської» всім охочим глядачам. Я мав нагоду познайомитися з шістьма роб...
Читати далі →

Коли я сідав у маршрутку «Чернівці-Хлівище», я ще вагався чи варто їхати до кінцевої зупинки, чи варто йти в ліс, чи варто шукати забуту дорогу через поле. Хоча в наплічнику була фотокамера напоготові для фіксування баченого, був ніж розкладний та пакет для грибів, було бажання, та сумні...
Читати далі →

«Захарецький гарчик» мені відкрився гуцульськими стравами, виступом Вашківецького танцювального колективу, невеликою кількістю виробів з дерева, глини, тканини та місцевою настоянкою «Калганівка». Село Підзахаричі запам’яталося підвісним мостом над гірським Черемошем, ...
Читати далі →

Чернівці вже не Черновиці, не Чернауци й не Черновци. Чернівці сьогодні на мапах світу гучно записані «ЧЕРНІВЦІ». І мешкають тут чернівчани, а не черновичани, чернаучани чи черновчани. Кожен зі своїм характером, відмінним світоглядом, особливою поведінкою. Разом чернівчани створюють кол...
Читати далі →

В Кіцмані 28-го вересня 2012 року провели черговий конкурс аматорських колективів народної музики, народних інструментів і троїстих музик («Буковинський водограй», якось так). Врешті назва конкурсу не точна, але логіку й концепцію передає. Я приїхав сюди заради музики (та свого друга ...
Читати далі →

Вересневий ранок сонячний. Веселий, кольоровий, насичений. Прохолодний, ясний, тверезий. Ранок восени є натхненним на цілий день, сподвижним аж до вечора.
Буває хмарно зранку, буває дощить, буває й пронизує до коріння зубів. Але зараз мову веду про інший ранок. Про сонячний. Сьогодні зра...
Читати далі →

Пам’ять про голод в Україні ще не зникла. Чи зникла? Офіційно парламент вже відмінив своє попереднє офіційне затвердження про голодомор в Україні як геноцид українського народу. Ми пам’ятаємо це чи вже забули? Наближається чергова річниця пам’яті закатованих та просто вбитих люд...
Читати далі →

Насправді ранок починається вдосвіта. Але зазвичай він починається у пересічної людини тоді, коли вона прокидається. Цього ранку я прокинувся зі сходом сонця.
Вилізти з-під ніжної ковдри до прохолодного свіжого повітря змусило бажання бачити все з початку, зі сходу. Спів пташок контрастував з т...
Читати далі →