Максим Козменко
Рейтинг
+249.42
Сила
706.59

Максим Козменко

m-kozmenko

Хто, що хоче (Роздуми над ситуацією на зупинці)

Чи має людина право робити те, що захоче?
Чим має людина безперешкодно задовольняти внутрішні забаганки і вимоги? Може і так, може і не так.
Над цим питанням людина думала здавна. Її думки вилилися у винайдення конституції, хартії прав і свобод та природного права Гоббса. З давніх часів лю...
Читати далі →

...Поза сном... (вірш)

заглядаю поза краєм
і сміюся від душі.
там ховаються заграї,
там тріпочуть комиші.
не для мене те тремтіння,
я понурістю не зсяк.
а тепер несу прозріння,
підкидаю на руках.
я прокинувся за ранком, ...
Читати далі →

Тихе полювання (Прозовий роздум)

Є така людська - ще від первісного стану, ще від природи - схильність, яка називається полюванням. Вона закладена в суті людини. Вона нагадує людині про її місце, про місце, звідки вона вийшла. Про природу. В природі ж усі полюють! І хижаки, і травоїдні, і птахи, і комахи, і риби, і рослини, і бакте...
Читати далі →

Мої світи (Прозові роздуми)

Сиджу за столом перед комп'ютером, поряд філіжанка кави, в сусідній кімнаті балакає телевізор і спить кіт. Я оглядаю в інтернеті новини, новинки, повідомлення, фото, коментарі. Сонце, яке зійшло ще о 05:42, намагається пробитися до мого столу, до моєї кімнати через сусідній дах, але дах неприступний...
Читати далі →

Я тішуся, що я проживаю в Чернівцях (прозові роздуми)

Я тішуся, що проживаю не у великому Парижі. Навіть не в маленькому. Я тішуся, що я проживаю не у Відні й не в Лондоні. Я тішуся, що я проживаю в Чернівцях.

Коли до мене приїздять гості з інших міст, вони символічно й риторично звертаються «Боже, яке гарне місто!». І в мені з'...
Читати далі →

Змагання за гроші від Нескафе: Лист-прохання за друга

Привіт! Маю прохання :) Точніше, мій друг, режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук, має прохання до всіх, хто знається з комп'ютером і мобілкою. Чоловік знімає кіно. Любить це і получається в нього це. Заслужив деяких нагород і відзнак, був лауреатом.
Чоловік хоче знімати кіно. Але гроші - їх нема...
Читати далі →

"Гадості" про теперішню владу, або Не заважайте! (Емоційний вилив від життя тут і зараз)

Не буду оригінальним у цьому записі, бо буду ґанити нашу українську сьогоднішну владу. "Влада" не вірне слово... Посадовців та керманичів! Ось воно! Саме керманичів, отих безтолкових "рульових", безчесних провадирів, які провадять свої закони без совісті й честі!
Цікаво було б дізнатися, скільк...
Читати далі →

Про людину душевну і духовну (Роздуми)

Коло проблем і сфера діяльності... Завдання для роздумів. Питання для пошуку.

І все це до філософії! І все це до науки! Цікаво, чи має релігія щось з цього? Чогось свого?

Питання першою відкрито задала філософія. Шлях відповіді прорубала наука. А релігія що робила?

Читати далі →

Хочеться... (проза)

От хочеться мені й усе! Інколи прориває щось незвідане всередині й примушує мене хотіти. Тоді мені хочеться! І навіть поївши досхочу, напившись улюбленого квасу, однаково сіпає оте нестримне бажання й вимагає від мене визнати, що мені хочеться. І я визнаю, бо мені дійсно хочеться! Я заплющую оч...
Читати далі →

Час затягнувся... (проза)

Час затягнувся. Завмер. Застряг. Вітер навпаки! Дме і дме, рве, гудить, замовкає і знову реве… Помінялося. Все помінялося, все перемістилося. Те, що мовчало, говорить, те, що стояло, іде… Все не так. Інакше.   Говорили двоє друзів. Про третього. Друга… Багато говорили...
Читати далі →