Зорепад паде у світоч, Світоч світить від свічад… Ми замовклим тихим містом Мовчки плентались назад… Піднебесся було світле, Ніч сіяла без образ… Промовчали ми все місто, Хто ж оступиться назад?... На екрані зірка зблисла, Зірка мовчки вигляда… Без тепла лиши...
Читати далі →

Про сокровенне й потаємне говорять здавна. Ще з прадавніх часів. Слово, або ж термін, що буде влучніше, «езотерика» з'явилося в ужитку ще IV-го ст. до н.е. в Греції. Воно позначало сферу прихованого, утаємниченого, невідкритого. Сферу знання. Але вузькопрофесійного, профільованого.
Читати далі →

Господи-Боже! Скільки терпіти Зневаги, покори у цьому житті?! По образу Твому міг би творити Заради життя піднебесних світів.   Я би покинув даремні старання І влився в буденні думки. Але боюсь Я серця карання, Зневаги до мене ввіки.   Господи-Боже! До Тебе волаю, Ти поміч св...
Читати далі →

Уявно бачиш світ, Уявно чуєш звуки. Уявно бачиш плід, Реально маєш муки.   Уявно Рай стоїть, Уявно стане й Пекло. Уявно Час збіжить, Реально жить не легко.   Уявно птах летить, Уявно цілиш мітко. Уявно – впаде вмить, Реально – стрілив пізно.   Уявно Ти жив...
Читати далі →

Пролог   Було зранку це, з обіду. Та і звечора це було. Десь проснулися, десь бігли, Десь і вдома всі вже снули. Хтось загавкає за тином, Хтось замявкає за стогом, А під лавкою з Мартином Вже сопе собака-сторож. Це все діялось на селах, Там, де гомін трав і саду, Там, де ходить ...
Читати далі →

«Релігія – опіум для народу». Релігійні люди захочуть заперечити. А даремно! Вона, як і наркотик, дає людині втіху, задоволення, вимикає свідомість, втягує, знищує. Релігія хороша, коли вона застосовується, як і наркотик, дозовано. Вміру. «Гроші керують світом». До ...
Читати далі →

Свобода. Воля. І навіть таке сьогоднішне слово – незалежність. Розуміти можна по-різному, тлумачити лише по-екзистенціаліськи. Свобода, воля і незалежність сьогодні, тепер, зараз і вже проявлені не більше, ніж на рівні теорії, абстракції, трансценденції та розмов-балачок морально знігільован...
Читати далі →

Людина має таку природу, що їй неодмінно потрібно заплутувати себе, закидаючись у вибір.

Вибір між. Вибір для. Вибір від.
Три кити пояснення порозуміння внутрішнього несвідомого стану та зовнішнього осмислення дії. З'ясовуючи вектор направлення потуги вибору, з'ясовую шлях подолання ...
Читати далі →

місто завмерло в чеканні
люди замовкли убрані
нікого немає на площі
готується кожен до прощі
над містом літає шуліка
пронизує місто він криком
сміється пернатий до люду
смішно йому від облуди

народ мовчазливо шепоче
крикнути гучно не може<...
Читати далі →

Коли щось не вилазить через словесні образи із закамарків розуму, але мучить підсвідомими бажаннями виговоритися, тоді почуваюся зле. Тоді опускаються руки, очі, настрій падає, емоційний стан змінюється до виснаженого й змученого буркотіння. Зовсім кепські справи починаються!
Воно їсть, гри...
Читати далі →